У вибухонебезпечних середовищах режими горіння горючих газів мають вирішальне значення для розуміння. До них відносяться горіння при постійному тиску, горіння при постійному об'ємі, дефлаграція і детонація.
1. Горіння під постійним тиском:
Цей режим виникає у відкритих приміщеннях, де продукти згоряння можуть розсіюватисяпідтримуючи рівновагу з тиском навколишнього середовища. Це стабільний процес, вільний від хвиль тиску, що характеризується певною швидкістю горіння, яка залежить від подачі палива та швидкості реакції.
2. Вибух постійного об'єму:
Відбуваючись у жорсткому контейнері, це ідеальне горіння часто починається локально і поширюється. У такому сценарії параметри вибуху відрізняються, що зумовлює необхідність застосування підходу з постійним об'ємом. Зазвичай тиск вибуху може в 7-9 разів перевищувати початковий тиск для вуглеводневих газоповітряних сумішей.
3. Дефляція:
Передбачає поступове прискорення полум'я через обмеження або збурення, що призводить до виникнення хвилі тиску. На відміну від горіння при постійному тиску, хвиля тиску і фронт полум'я рухаються дозвуково. Це поширене явище при промислових вибухахчасто має складну хвильову та зонну структуру.
4. Детонація:
Найінтенсивніша форма газового вибуху, що характеризується надзвуковою реактивною ударною хвилею. Для вуглеводневих газоповітряних сумішей швидкість і тиск детонації можуть бути дуже високими.
Розуміння цих режимів є життєво важливим для запобігання вибухам. Дефлаграція, зокрема, за певних умов може послабитися або посилитися до детонації, тому вкрай важливо враховувати фактори, які можуть прискорити розповсюдження полум'я.